Новорічна подорож країнами світу

Ведучий.
З Новим роком, з новим щастям
Ми вітаєм знову вас.
Свято любе, свято красне
Нам уже починати час.
Ведуча.
Слухайте! Ніби в чарівному сні,
В школі сьогодні засяють вогні.
Музика тут залунає і сміх
Свято веселе в нас, свято для всіх.
Ведучий.
Слухайте! Слухайте! Слухайте всі!
І не проґавте хвилини оці,
Щирою радістю вибухне зал,
І розпочнеться в нас карнавал!
Ведуча.
Ах новорічні омріяні дні,
В залі ялинки тремтливі вогні,
Світлою казкою сповнені вщерть,
І конфеті золота круговерть.
Ведучий.
Слухайте, слухайте вищий наказ:
Час веселитись, радіти нам час.
В того, хто викона приписи ці,
Нині збуваються мрії усі. Ведуча.
Тож не барися, костюм одягни,
Сяють уже на ялинці вогні.
Ведучий.
Всім вам ми даємо наказ:
Не впускати тих до нас,
Хто нечисту совість має,
Хто завжди всім обіцяє

Й не дотримується слова,
В кого не охайна мова,
Хто не слухає батьків,
Вчитись хто на захотів.
Хто із старших все кепкує
І природу не шанує.
Хто сміятись з інших вміє,
Жартів сам не розуміє.

Ведуча.
З Новим роком ми вітаєм,
Щастя всім ми вам бажаєм,
Щоб прожити вам цей рік
І без смутку, і без бід,
Щоб з охотою трудились,
Ну а в свято веселились.
І успіхів вам у ділах,
І усмішок на устах.
Ведучий.
Оце таке вступне в нас слово
Розпочали ми все чудово.
Ну а тепер ми просим всіх,
Щоб в залі був і шум, і сміх,
Щоб ви артистів зустрічали
І щиро їм аплодували.
Ведуча.
Ми ж вас просим, ви не спіть!
Тупцюйте в залі і свистіть!

Ведучий.

Скажіть, без кого не буває  Нового року?(без Діда Мороза)

Ведуча.

Не тільки. Зустрічайте помічниць Діда Мороза –  Снігуроньок!

Виходять Снігуроньки

Снігуронька 1: Ти куди це вбралася?

Снігуронька 2: Як куди? Скоро Новий рік. Підемо з Дідусем Морозом  учнів вітати зі святом, подарунки дарувати.

Снігуронька 1: А чому це ти вирішила, що саме ти підеш на свято? Адже ми обидві внучки Діда Мороза, обидві Снігуроньки!

Снігуронька 2: Я молодша. Я і повинна йти. Навіщо на святі потрібна така, як ти!

Снігуронька 1: На себе краще подивися, теж мені подаруночок привалить на свято! Вже краще б снігу навалило.

Снігуронька 2: Це що ж, я гірше снігу чи що? Сніг-то розтане, а я залишуся!

Снігуронька 1: Та вже такий подаруночок, як ти, як вималюється, так не зітреш, ніяким бульдозером не скрутиш, на кривій кобилі не об'їдеш!

Снігуронька 2: Знаєш що, сестро моя старша, Снігуронька-ветеранка! Ти ніс не задирай. Ось прийде Дідусь Мороз, він нас і розсудить. Нехай сам скаже, кого він хоче взяти на свято!

Снігуронька 1: Давай його покличемо!

Кричуть разом:

Дідусь Мороз, вставай, пора,

Час подарунків наступа.

З'являється заспаний Дід Мороз з мішком подарунків за спиною

Дід Мороз: Спав майже я цілий рік, хоча справ безліч. Пора виходити на роботу: йти і вітати зі святом, дарувати подарунки. Як завжди, в усьому світі крокує Новий рік, і кожного разу Верховна рада стародавнього скликання роздає завдання, куди йти в цьому році. А що це ви такі похмурі, що сталося, що сталося?

Снігуронька 1: Так от, Дідусю, деякі тут вважають, що вони можуть ощасливити своєю присутністю будь-яке свято. Бути, так би мовити, несусвітнім подаруночком!

Дід Мороз: А навіщо? Подарунки мені вже дали. Ось дивіться - цілий мішок!

Ставить мішок на видне місце

Снігуронька 2: Справа в тому, Дідусю, що я вважаю, що на свято з тобою повинна йти з нас наймолодша, сама квітуча.

Снігуронька 1: А мій багатовіковий досвід, стаж, ти зовсім в розрахунок не береш? От уяви, прийдеш ти, особа нова, незнайома, діти тебе й не знають, злякаються ще. А я - зовсім інша справа!

Дід Мороз: Онучки, не сваріться!

Снігуронька 1  потихеньку бере мішок із подарунками

Снігуронька 2: Ну як же, Дідусю! Прикро ж. Я цілий рік чекала, цілий місяць привітання готувала, вбиралася ...

Снігуронька 1: Цілий день на дієті сиділа ...

Снігуронька 2: А ти цілий день макіяж робила, зморшки замазувала ...

Снігуронька 1: Це я-то зморшки замазувала, це я-то ... Та я тебе ...

Женеться за нею і намагається вдарити мішком.

Та тікає. У результаті б'є мішком по голові Діда Мороза.

Дід мороз втрачає свідомість

Снігуронька 2: Ой! Що ж ми наробили!

Ведуча.  Так, як з нашим Дідом Морозом сталася неприємність нам доведеться почати свято без нього.

Ведучий: Друзі, ми сідаємо в поїзд, у м'який вагон новорічного експреса й відправляємося в подорож по новорічній планеті. Але перед тим як вирушити у подорож, послухаємо привітання від учнів 6 класу

(виступ учнів 6 класу)

Ведуча:І перша наша зупинка – Індія. В Індії на Новий рік потрібно збити паперового змія палаючою стрілою. Коли змій спалахує, свято можна вважати відкритим.

(східний танок )

Ведуча.  Далі наш потяг прямує до Американського Діда Мороза, якого звуть Санта-Клаус.

Ведучий: По-англійськи нас хочуть привітати артисти 5 класу

(пісня 5 класу)

Ведучий: А тепер трішки веселощів

(конкурси)

Ведуча  :  Цікаво  й весело провили ми час, та нам потрібно повертатися до головної нашої теми Нового року.

Ведучий: Зараз наш експрес зробить зупинку біля табору запальних циган. Зустрічайте…!

(виступ циган)

Ведучий: Зараз наш потяг прямує в напрямку Сходу…і зупиняється в Китаї.

(Двоє людей - китайці в кімоно «прикрашають» ялинку)

Перший японець: Акутагава, Кадамацу! Кадамацу!

Ведучий: Маша, давай прикрасимо наш будинок сосною - це символ довголіття і сили!

Другий японець: Аги, аги! Таке, таке, Ямомото! Харакірі, самурай!

Ведучий : Звичайно, Ваня, давай! І ще потрібно прикрасити бамбуком, він допоможе нам в наступному році стати витривалішими, додасть сили і допоможе чинити опір ударам долі.

Японці (разом): Ікебана, банзай!

(Входить  гість,одягнений в кімоно. )

Гості (разом): Акутагава, Ямомото, рюнеске!

Ведучий : Машо, Ваня, привіт!

Японці (разом): Рюнеске, якудзи! Кімоно!

Ведучий : Привіт, друже! Роздягайся!.

Перший японець: Такеші Кітано! Дедук Мороки і Снегуракі!

Ведучий : Раз всі готові до початку свята треба покликати Діда Мороза і Снігуроньку!

Японці та гості (кричать разом): дедук Мороки і Снегуракі!

(виходять)

Ведучий: Доки китайці кличуть свого Дедук Мороки, давайте і ми покличемо Діда Мороза!

Дід Мороз: О, мамо мія, Санта Лючія, престо контабеле, легато, стокатто!

Снігуронька 1: Дідусь, та ти що, італійську мову знаєш?

Дід Мороз: Сі, белла донна!

Снігуронька 1: Дідусь, а ти українську  мову ще пам'ятаєш?

Дід Мороз: Ой, ой-ой-ой! Здається,  удар по моїй бідній голові також не пройшов безслідно. Я, здається, згадав, кого треба привітати, куди йти!

Снігуроньки (хором): Не може бути!

Дід Мороз: Місце таке незвичайне, екзотичне, неблизьке, недалеке, назва така тепла-тепла, майже рідна - це ж ...!12 школа!

Снігуронька 1: Ну і кого ти візьмеш з собою на свято: її чи мене?

Дід Мороз: Це спільна справа! І вітати всіх ми будемо разом!

Снігуронька 1: Добре, дідусю, ми згодні.

Снігуронька 2: Ми не підведемо. Адже ми одна сім'я!

(заключна пісня «Вдруг, как в сказке, скрипнула дверь»)

Счастье, вдруг, в тишине,
Постучало в двери.
Неужель, ты ко мне,
Верю и не верю.

В Новый год чудеса
Всякие бывают,
Новый год, Новый год
Скоро наступает!

 Припев:
Вдруг, как в сказке, скрипнула дверь.
Ты сегодня в сказку поверь.
Пусть сегодня всем повезёт.
Ведь на то он, и - Новый год.
Всем удачи нынче, друзья,
Пусть всё будет это не зря.
Только б это было не зря,
Не напрасно было!

Заповітна мрія

Дія перша

Ведучий. Іде св. Миколай полями й лугами, а за ним поспішають янголи, що несуть дарунки для добрих та чемних дітей. Ходить св. Чудотворець по всіх-усюдах, минає хати, загороди, міста й села, благословляє і потішає бідних і нужденних.
 

Св. Миколай. Вітаю вас, діточки! Мені розказали мої янголи, що всі ви розумні і чемні були: у школі вчились, батькам допомагали і рідною мовою скрізь розмовляли. Хоч часом на зле вас чорти підмовляли, та ви їх молитвою повідганяли і чемно зустріли мене цього року. Ви діти чудові, чудові нівроку. Тож пильно учіться, до школи ходіть, свою Україну шануйте й любіть. Любіть її вірно, свою Україну, — І я вас ніколи й ніде не покину. Ану, йдіть до мене, мої янголи — а що там ви дітям у дар принесли?

З'являються два янголи. Один несе тоненьку книжечку, а другий — товстелезну.

1-й янгол. Ох, я втомився. Ця книжка така товста, що крила відпадають.

2-й янгол. Так, деякі діти до останнього дня посилали святому Миколаєві листи і навіть телеграми. Усі пишуть, що чемні, але чи це справді так? (Звертається до дітей). Ми ходимо поміж вами й перевіряємо, чи ви справді були чемні, і все записуємо до книжки.

1-й янгол. В одній книжці — добрі діла (показує тоненьку книжку). А в отій — гріхи, грішки й усякі збитки.

2-й янгол. То це я гріхи ношу? Недарма ж моя , ноша така тяжка, що я вже двічі з неба впав. Але тут щось не так: не може бути, щоб наші українські діти були такі нечемні. Дивись, скільки у нас добрих дітей — ось вони сидять (показує на зал), а нечемних зовсім мало. Та й тих ми ще перевіримо й, може, викреслимо з поганої книги.

1-й янгол. Добре вже, добре, ходімо ж кінчати свою роботу. (Виходять).

З'являються два чортики.

1-й чортик. Ой, як тут холодно! (Цокотить зубами). Я змерз, як чорт.

2-й чортик. Так, у нашій прекрасній батьківщині, Пеклі, дуже тепло,

1-й чортик. Еге ж, часом аж гаряче. Я радий часом вирватися з пекла й поблукать по світу.

Брикають по сцені.

2-й чортик. Не забувай, що ми сюди послані у важливій справі. Наш голова Пекельного союзу дав наказ наловити якнайбільше грішників.

1-й чортик. А як не наловимо, то пан нас самих на гарячу сковороду посадить. Або вижене з роботи й не дасть нам нашої улюбленої їжі — гарячої смоли.
 

2-й чортик. Ой, не згадуй! Тут ніде її нема, я вже зголоднів. Попросив одного разу смоли в Івасика, а він сказав, що такого тут ніхто не їсть. Він дав мені шматок жуйки, і я нею ледве не подавився, і як діти таке їдять?

1-й чортик. Тихо, тихо, ось діти йдуть. Може, серед них є нечемні? На кожного нечемного ми приготуємо різку в подарунок.
 

Виходять діти.

Івась. Миколко, сьогодні до нас святий Миколай прийде!
Миколка. Еге ж. Він чемним дітям подарунки принесе.
Івась. А ти був чемний?
Миколка. Так! А ти?

В цей нас із-за сцени, підкрадаються чортики і стають за спинами хлопчиків

Івасик. Так. І буду чемний до самого Різдва, а потім — побачимо.
Чортики підстрибують з радощів.
Миколка. А я намагаюсь увесь час бути добрим. Мене назвали Миколкою на честь святого Миколая, тому я мушу бути завжди чемним.

1-й чортик, (підштовхує Іванка). Скажи йому щось нечемне!

Івасик. Тільки дурень може бути вічно чемним!
Миколка. Що ти кажеш? То виходить — я дурень?
2-й чортик (підштовхує Іванка). Покажи йому язика!
Івасик показує язика.
2-й чортик підкрадається до Миколки.
2-й чортик. Бачиш, який він! Чого ж ти стоїш? Бий його!
Миколка. О ні, ми з ним друзі, битися не можна, та ще в такий гарний день.

1-й чортик: (звертається до залу). Ану, котрих я маю брати? Диви, як заступились батько й мати — Цілують і пестять, по голівці гладять. А виросте яке? Батькам на радість, А чи мені на втіху? Не скажете колись: «О лихо, лихо! Зросло дитя — і де поділась щирість? Ні слова доброго, ні в домі миру?»
Миколка. Аце хто? Ти часом не Чортик? Моя бабуся казала, що чорти, бояться хресного знамення. Ось я тебе перехрещу!
Чортики. Ой, не роби цього! Ой-ой-ой!!!
Втікають.

Дія друга
На сцені намальована хата. Біля неї сидить хлопчик.
Ведучий. Так зайшов Миколай до села, в якому під самим лісом стоїть хата. На порозі сидить хлопчина-си- рота. Він не показував по собі великого розуму — робив, що йому казали робити, але й ся робота йшла йому мляво. Одно лиш його захоплювало. Побачить, бувало, що якась мати пестить і цілує дитину, малий Тарасик біжить мерщій туди, відкриває очі й уста і так вдивляється в матір, наче б йому очі хотіли вискочити. Підходить св. Микола під хату, а Тарасик навіть шапки не здіймає.
Миколай. Що ж ти, Тарасику, мене не пізнаєш?
Тарасик. Чому ні, тільки я Вас визирав з неба, а Ви тим часом прийшли із села.
Св. Миколай посміхається.
Миколай. Скажи мені, Тарасе, чим тебе маю обдарувати, може, шапкою, одягом, чобітьми?
Тарасик. Ні.
Миколай: Може, тобі дати їжі такої, щоб ти не був ніколи голодний.
Тарасик. Ні...
Миколай. А може, ти хочеш грошей багато?
Тарасик. Також ні.
Миколай. Скажи-но, Тарасику, щиро, що ти хотів би мати, адже я й для тебе приніс дарунків, бо ти Нічим не прогнівив Бога.
Тарасик падає на коліна і шепче несміливо.
Тараси. Я хотів би, св. отче Миколаю, щоби мене хтось хоч раз в житті попестив і приголубив, як мати свою, дитину.
Ведучий. Засумував св. Миколай і не сказав ні слова. Любов матері — се якраз єдина річ, якою він не міг нікого обдарувати.
Янгол. Отож, любі діти, поважайте, цінуйте своїх батьків. Кохайтесь у молитві й честі. Не все легке в житті. Дороги хресні зуміє той пройти, хто серцем до Бога прихилився, до добра святого. Тож ви, батьки, в щоденнім герці з гріхами власними змагайтесь, аби злого не дати прикладу. Лише ті для діток приклад, хто святі виконує щоденно заповіти. І в ласці Божій вам життя освятить любов дітей, онуків і правнуків. Не забувайте Божої науки!

Усі учасники співають пісню «Ой хто, хто Миколая любить...»
ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
А вечір малює сьогодні талантом таким неземним,
що в кольоровому дзвоні життя виглядає новим.
Я теж у небесному стані: душа, мов біленький папір.
Складаю своїми словами листа під мелодію зір.
Святий Миколаю, я знаю: Ти бачиш усіх і мене,
уклінно Тобі посилаю дитяче прохання земне:
Хай люди живуть усі в Божій правді.
Складаю листа. І дивлюся на власні думки і слова.
Складай? листа. І молюся, як вміє дитина мала.
Святий Миколаю, будь ласка, зроби подарунок мені —
щоб віра ніколи не згасла поміж людьми і в біді.
Святий Миколаю, я знаю: Ти бачиш усіх і мене,
уклінно тобі посилаю дитяче прохання земне:
Хай люди живуть у вірі і правді,
І пам'ятають вічно про те —
тільки тоді ближні любляться справді,
коли хтось до когось з любов’ю  іде

Мовно-літературна вікторина

«Слово до слова – зложиться мова»

 Мета: поповнення словникового запасу учнів, розвиток інтелектуально-аналітичних, творчих здібностей  учнів, прищеплення навичок культури мовлення, формування інтересу та  виховання любові до української мови та літератури, культури.

Ну шо б здавалося слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує!

Т.Г.Шевченко

Хід заходу

Вступне слово вчителя.

«Мова – то цілюще народне джерело і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги » (В.Сухомлинський). Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич, і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим іменем своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово,- це людина без роду, без племені.

Любов та повага до мови, якою розмовляєш,- це передусім, шанування себе, виявлення поваги до народу, його історії, культури. Адже мова – нетлінний скарб українського народу, що його наші предки зберегли, незважаючи на всілякі утиски й заборони, передавши нам у спадщину.

                                         Раз казала мені мати:

                                         «Можеш мов багато знати,

                                         Кожну мову шанувати,

                                         Та одну із мов усіх,

                                         Щоб у серці ти зберіг».

                                         В серці ніжну і погідну

                                         Збережу я мову рідну!

Мовно-літературна вікторина

І. Привітання команд.

ІІ. Розминка.

З букв одного слова складіть і запишіть інші слова.(1 б.)

І команда:  ЛИСТОНОША

ІІ команда:  КАЛЕНДАР

ІІІ. «Словограй».

Від поданих слів утворіть, змінюючи першу літеру, нові.(3б.)

І команда:  МАК, ВІР, СІЧ.

ІІ команда:  ВІЙ, РІК, ПОРТ.

ІV. «Всезнайко».

Скласти прислів’я за початком та кінцівкою.(3б.)

І команда:  Маєш голову, май же і розум.

Гостре словечко коле сердечко.

Не взявшись за сокиру, хату  не збудуєш.

ІІ команда:   Яка головонька, такай розмовонька.

Вчення – світ , а невчення – тьма.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

V. «Скоромовкаязика не ламає, а вимови навчає».

Вимовити скоромовку.(1б.)

І команда:                                       Бубоніла діду баба:

              Ой не дмухай на кульбабу.

Бо з кульбаби полетять

Сто малих кульбабенят.

ІІ команда:               Грізно грима грім горою-

                                  Гонить гомін градобою.

                                  Гнеться груш гнучке гілля.

                                  Гонить гуси Гнат: - Гиля!

VІ. «Хто швидше?»

Із поданих літер скласти слово.(1б.)

І команда:    Н, А, Р, У, А, К, Ї, К.

ІІ команда:  Ч,О,Ш, Н, Е, В, К, Е.

VІІ. Конкурс красномовства «Оратор».

Презентація поета, чиє ім’я склали у попередньому конкурсі :

Короткі біографічні відомості, читання напам’ять улюблених поезій.(2б.)

І команда:  Леся Українка.

ІІ команда:  Тарас Шевченко.

VІІІ. Конкурс для капітана.

 Капітан має показати за допомогою жестів зміст даних фразеологізмів.(2б.) Команда відгадує фразеологізми:

1)Водити за носа

Гладити по голівці

2)Намилитишию

Зуб на зуб не попадає

ІХ.Складіть чотиривірш за римою, додавши у пропущені місця відповідні слова(2б.)

………… прийшла

…………принесла

………… подарунки

………… візерунки.

Х. Хто краще знає…

1.Назвати імена батьків Тараса Шевченка.

(Катерина, Григорій).

2.       Де і коли народився Т.Г.Шевченко?

(25 березня /9 березня 1814 р. в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (Черкаська область).

3.       Якого віку був Тарасик, коли померла його матуся, батько?

(9 років – мати 1823 р.,  11 років – батько 1825 р.)

4.       Яким твором, якого письменника захоплювався малий Тарас?

(І.Котляревського “Енеїдою”, творами Сковороди).

5.       Хто був вчителем малювання Тарасика?

(диякон Євфем, дяк-маляр с.Стеблів, с.Тарасівка).

6.       У яких творах поет пише про своє нещасливе дитинство?

“Мені тринадцятий минало”, “Сон”, “І виріс я на чужині”, “І золотої, й дорогої”).

7. Який талант проявився в Шевченка раніше – художника чи поета?

(Ще в дитинстві у Тараса з’явилися здібності до малювання).

8. За що поміщик П.Енгельгардт звелів висікти свого козачка?

(Повернувшись з бенкету, застав за малюванням, кричав, що той палить свічки і т.д.).

9. У якому році викуплено Тараса Шевченка з кріпацької неволі?

(1838 р.)

10. Хто був ініціатором викупу з кріпацтва, хто брав у цьому участь?

(Сошенко, Жуковський, Григорович; художник Брюлов К. змалював портрет Жуковського і за виручені гроші викупили Тараса).

12. Як називалася перша збірка творів Тараса Шевченка?

(“Кобзар”).

13. Які твори ввійшли до першої збірки Шевченка? Як вони називались?

(“Кобзар” 1840 р. Вміщено 8 творів. “Думи мої, думи”, “Перебендя”. “Катерина”, Думка”, “До Основ’яненка”, “Тарасова ніч” та ін.).

14. Що було причиною заслання Шевченка?

(Революційні вірші, альбом поезій “Три літа”, які жандарми знайшли при арешті, сатирична поема “Сон”).

15 .Який композитор написав близько  100-а мелодій на слова Шевченка?

(Український композитор М.В.Лисенко).

16 .Якою широковідомою народною піснею розпочинається поема “Причинна”?

(“Реве та стогне Дніпр широкий”).

17. З якої поеми ці слова?

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями.

Бо москалі – чужі люди,

Роблять лихо з вами.

(“Катерина”)

18. У якому творі героїня призналася своєму   синові, що вона його мати?

(“Наймичка”).

19. У якому творі матері сниться щасливе життя сина?       

(Вірш “Сон”, “На панщині пшеницю жала…”)

20. Переклад якого уривка поеми Київської Русі зробив Шевченко?

(“Плач Ярославни” із “Слово о полку Ігоревім”.

21. Драматичні твори Шевченка?

(“Назар Стодоля”).

22. До кого звернене “Посланіє”?

(І Мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм

В Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє”).

23. Як називався записник, у якому Тарас Шевченко записував свої твори під час заслання?

(“Захалявна книжечка”).

24. Скількома мовами перекладено “Заповіт”?

(150-ма).

25. За участь у якому таємному товаристві засуджено Т.Г.Шевченка?

(Кирило-Мефодіївське товариство).

26. Яка картина Шевченка носить таку ж назву, як і його поема?

(“Катерина”).

27. У яких країнах є пам’ятники Т.Г.Шевченку?

(Канада, Америка, Австралія, Франція та ін.).

29. Які прозові повісті ви пам’ятаєте?

(збереглося 9 – “Наймичка”, “Варнак”, “Княгиня”, “Музикант”. “Несчастный”, “Капитанша”, “Близнецы”, “Художник”, “Прогулка с удовольствием и без морали”).

30. Дата смерті поета (10 березня 1861)

Х. Розгадай ребус

1.

Івасик Телесик

2.

Панас Мирний

3.

Наталка Полтавка.

4.

 На всі руки майстер

5.

 Шукай вітра в полі  

6.

Василь Симоненко 

7.

   Сім п`ятниць на тиждень

8.

 Вилами по воді писати

9.

 Де тонко, там рветься

10.

 Я й без попа знаю, що в неділю свято

ХІ. Підсумки заходу.

 Визначення та нагородження команди-переможця (1-ше та 2-ге місце).

Заключне слово вчителя.

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все, як пишеться, в ній вимовляється,-

Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона, й піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Дорожи українською мовою,

Рідна мова – основа життя.

Хіба мати бува примусовою?

Непутящим бува дитя!

                                    Дмитро  Білоус

СЦЕНАРІЙ  СВЯТА  ДО  ДНЯ  ПРАЦІВНИКА ОСВІТИ

Вальс надії виколисує осінь,

А у пам'яті плаче прощальна струна:

«Ми вас любим і шанобливо просим:

Хай цей вальс крізь літа в вашім серці луна!»

1.  Доброго дня вам, шановні вчителі! Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися ваші ніжні посмішки, дорогі вчителі.. Вони, як маленькі натомлені сонця, розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють ваші очі радістю, дорогі вчителі. І це золото, дароване вам щедрою осінню в знак щасливої долі, і день цей, осяяний тисячами щирих посмішок вдячних учнів, належать вам, дорогі вчителі!

         У першу неділю жовтня, у вас професійне свято

         Сюди ми прийшли сьогодні, сердечно Вас привітати.

         Учитель – це наша совість, взірець у житті єдиний

         Без нього життєва повість , не пишеться у людини.

                   Немає свого він часу, життя його – тільки школа

                   Учитель – це дружні класи , із радощами і болем.

                  Від перших навчальних кроків, до випуску й атестатів,

                   Одинадцять довгих років, для нас ви – як мами й тата.

2.       О, рідний, любий вчитель наш ласкавий,

         Дбайливий друг наш з юних літ.

         Ми вам слова принесли величаві

         І наш учнівський радісний привіт. 

Слово для привітання надається директору школи Легкій В.А. Голові профспілкового комітету школи Макаровій  Н.Ю.

1.  В цей осінній святковий день ми проведемо для вас вітальний інтегрований урок з різними формами навчальної і виховної роботи. І як заведено у вас спочатку оголосимо тему і мету цього уроку.

2.  Отже, тема уроку звучить так: „Учитель спокою не зна, учитель завжди у тривозі”.

     Мета уроку: у доступній формі донести до свідомості учителя те, що він Учитель з великої букви. Продовжувати розвивати слух і терпіння. Формувати загальнонавчальні навички. Розвивати уміння правильного відпочинку. Засвоїти правила техніки безпеки при виконанні колективної усмішки. Виховувати почуття любові та поваги до себе, як до своїх учнів.

1.  Із року в рік вчитель продовжує себе в своїх учнях. Його думки, почуття щиро віддані дітям. Він працює на майбутнє. Образ улюбленого вчителя, доброго і вимогливого ми будемо пам’ятати все життя.

2.  Сьогодні ваше свято, а тому ми вшановуємо всіх тих, кого любимо і поважаємо. Хто  вражає нас своїм обсягом знань, Хто завжди бажає нам добра, Кого ми часом ображаємо, Хто беззахисний перед невихованістю, неосвідченістю, агресивністю. Так, це ви, дорогі наші.

1.       Вчительська доля – мудрістю вкрита,

Дзвенить вона сміхом дитячих сердець.

         Вчительська доля – дощем раннім вмита,

         Вона для людей буде вічним взірцем.

                   Вклонімося низько вчительській долі

                   І шану святу крізь віки пронесем

                   Серця подаруєм в дитячих долонях

                   І щедру любов принесем.

На нашому святі присутні гості ветерани педагогічної праці

2.   Ми подумали, що, можливо, наших вчителів, як і звичайну людину, цікавить майбутнє, тому ми підготувли астрологічний прогноз на цей тиждень.

           Головні астрологи школи - учні 9 класу

                  Виступ 9 класу

 (Розгортає газету) Отож, якщо серед вас є :

1. Овни, то у вас можливі проблеми зі здоров’ям, тому кожного ранку проводьте пару годин у позі лотоса. А на роботі можете подрімати, тільки не забувайте зосереджено зсунути брови, тримаючи в руках журнал і крейду, якщо вам вдасться її знайти в школі.
2. Тільці. В стосунках з завучем у вас почнеться новий етап, коли в кожному класі   виявите по кілька двієчників.
3. Близнюки. Чекайте постійної навали інспекторів райвно, завуча, батьків, їхніх друзів та сусідів. Для них можете скласти графік відвідувань. Але  за окрему плату у вигляді щорічної премії можете пропускати  без черги.
4. Раки. Стримуйте емоції на уроках, інакше вони звільняться і розбіжаться по класу. На їх шум може завітати директор, що негативно вплине на стан здоров’я  вашої  зарплати.
5. Леви. Фінансові проблеми найкраще вирішувати шляхом позичання грошей у знайомої профспілки. Якщо її не виявиться вдома, можете сміливо не вчити на завтра уроки
6. Діви. У спілкуванні з учнями виявляйте підвищену агресивність, аби вас першим не образили.
7. Терези. Займіться гімнастикою на вашому городі. Подихайте свіжим повітрям біля квітника.
8. Скорпіон. Дайте відпочинок язику. Стримуватись буде нелегко, а тому і не стримуйтесь. Колеги вас вірно зрозуміють і самі підкажуть, коли замовкнути.
9. Стрільці. Чергове осіннє підвищення цін та невиплата зарплати вплине на ваші справи. А тому не свистіть у класі, бо не буде грошей.
10. Козероги. Головне для вас зараз – спокій і ще раз спокій. Тому забудьте про все, візьміть лікарняний і спостерігайте, як росте домашній кактус.
11. Водолій.  Якщо відчуєте наближення завуча під час проведення уроку, негайно сховайтеся в іншому класі і почекайте поки вона розважатиме учнів. Не забудьте подякувати її за це на перерві.
12. Риби. Ваша творчість і ініціатива неприпустима. Інакше навісять справ більше, ніж ви зможете зробити за час, що залишився до пенсії.

1. А зараз новини книжкового ринку. На прилавках книгарень з'явився короткий педагогічний словник. Ексклюзивний репортаж наших спеціальних кореспондентів. 

       Виступ учнів 8 класу

Добрий день, студія! Отже, вашій увазі пропонується короткий педагогічний словник. Книги твердять, що:

ШКОЛА - це певним чином організована сукупність цеглин, скла й шиферу, наповнена учнями, учителями, партами й іншим інвентарем, що стоять рівно винятково через недогляд старшокласників!

 ЖУРНАЛ - сукупність аркушів у клітинку, що сприяє засвоєнню шкільної премудрості шляхом занесення оцінок

ПРИБИРАННЯ ШКІЛЬНОЇ ТЕРИТОРІЇ - комплекс заходів із псування шкільного інвентарю, витоптування газонів і вкорочування життя класного керівника.

А, ДІТИ - за неперевіреними даними, наше багатство.

1.  А наше свято продовжується. Вас прийшли привітати представники самої знедоленої частини  учнів – учительські діти.

                Ми прийшли до вас на свято, не займем часу багато

         Хочем тільки привітати, сокровеннее вам сказати  .                   

      Любі мами, любі тата, зичим витримки багато

         Як же вам допомогти, нерви ваші зберегти.

         Бо шкільна ваша робота – це не головна турбота

         Головне – диктує час, треба думати й про нас.

         Мама вчителька?!  -Щаслива! Всі так заздрили мені.

         Коли з мамою до школи, ми ходили день при дні.

         Та яке там щастя, звідки? Все не так, як у людей!

         І не заздрити – жаліти, треба вчительських дітей.

         Спробуй в класі ворухнися, чи з уроку утечи,

         Не дай Боже запізнися, - знають враз про все батьки.

         Що всім можна – тобі зась, не послухавсь – начувайсь.

         Ввечері лягаю спати, прошу казку розказати,

         Як всім дітям перед сном, де там? – мама за столом!

         Пише, пише, щось листає і на мене не зважає,

         А що скаже я вже знаю: «Плани тільки допишу,

І практичні перевірю, все що хочеш розкажу»  -тільки я уже не вірю.

         Мовчки в ліжко я лягаю, покручуся й засинаю.

      А вві сні мама бачиться мені: лікарем, кондитером, тільки не учителем.

      Ось тому кричати мусим і звертатись до людей:

         СОС – рятуйте наші душі,- бідних вчительських дітей.

2.       Хто кожен день, кожну годину, кожен час

         Віддавшися нелегкій повністю роботі

         Живе лиш думкою про школу і про нас

         Завжди за все і всіх в турботі?

Так, це вчителі!

  Привітання від учнів 8 класу. сценка.

Дякуємо!

2. За труд титанічний,

   Недоспані ночі;

   За ваші таланти і

   Звершення творчі,

   В цю радісну мить учні 1 класу дарують Вам пісню.

1.  Вчителі – ранкові наші зорі,

       Спасибі вам за те, що ви у нашій школі,

       Ви нам даєте все – турботу, розум, мужність.

       Назавжди поруч ви – і врадості, і в горі!

       Ми вас вітаєм щиро, і зичим щастя й долі.

 У подарунок для всіх учителів звучить пісня у виконанні учнів 2 класу.

1. Сьогодні хочеться привітати також людей які працюють у школі, але не викладають ніяких предметів. Для них – наші найкращі слова. Адже вони також вболівають за наших учнів, роблять так, щоб школа справді стала для всіх затишним рідним домом.

За смачні обіди скажемо спасибі

Нашим незамінним, добрим кухарям

І за те, що завжди вітаміни справжні

Ми складаєм нині щиру шану вам!

За те, що школа в нас охайна

Техперсоналу наш низький уклін

Тож привітати хочем вас у це свято

Спасибі кажем щире-щире всім.

Слово  для привітання надається учням 3 класу.

          2.  Тепер вже останнє слово моє

         Бо в мене бажання для вас головне.

         Хай красною буде у всіх ваша доля,

         Щоб добре всім вам працювалося в школі.

         Рятує хай ангел-спаситель всіх вас,

         Щасливі й здорові Були щоб весь час.

         Хай мрія прекрасна веде вас в життя,

         Щоб ладилось все і велось до пуття.

         Живе хай надія у ваших серцях,

         Натхнення і творчість дає без кінця,

         Не зникне хай віра в Казки й чудеса,

         Хай будуть із вами Любов і Краса.

Подарунок від учнів 4 класу.

Схиляються дорослі і малі –

Низький уклін вам, щедрої вам долі.

Ви ще і ще лишайтеся у школі,

Щоб вік ваш без дітей не замілів.

І будете ви завжди на Землі

Для учнів, як одна свята родина.

І доти буде жити Україна,

Поки живуть у ній Учителі.

Життя - наче потяг. Зупинка під назвою «Школа».

А потім чекає на нас невідомий маршрут.

Прощання щемке і розчулені очі довкола.

Ми - линемо далі. А ви - залишаєтесь тут.

Ми повернемося, ми завжди повертаєм

На незабутній юності поріг,

Своє шкільне дитинство пригадаєм

І припадемо пам'яті до ніг!

(Пісня від учениці 8 класу Гавази Юлії)

2. І на останок любі наші наставники! У цей святковий день ми особливо болісно відчуваємо, як безжально плине час, усвідомлюємо, наскільки важко вам торкатися жорстокою правдою наших сердець, розуміємо, як нелегко часом знайти з нами спільну мову.

Учениця 1. Але саме сьогодні ми можемо дозволити собі висловити наше давнє і сокровенне прохання.

Учень 2. Дорогі вчителі! Любіть нас такими, якими ми є!

Учениця 3. Недовченими і заученими!

Учень 4. Веселими і засмученими!

Учениця 5. Окриленими і замученими!

Учень 6. Ледачкуватими і непередбачуваними!

Учениця 7. Непрощеними і пробаченими!

Учениця 8. Словом, любіть нас так, як ми вас любимо!

Усі разом 9. Ми вас любимо!

СЦЕНАРІЙ 

ДО НОВОГО РОКУ!!!

Ведуча. 
Ялинка сяє від прикрас, 
І зал горить вогнями. 
Всіх друзів просимо до нас 
Стрічати свято з нами. 
Ведучий. 
У школі нашій сміх і гра, 
Веселощів багато. 
Заходьте, гості, вже пора 
Нам свято починати. 
Ведуча 
Здрастуй, свято новорічне, 
Свято сміху і зими, 
На це свято запросили 
Школярів сьогодні ми! 
Ведучий. 
З вітром, віхолою, снігом 
Мчить Дідусь Мороз на кригах 
Із Снігуркою своєю, 
Сипле срібло над землею! Звучить весела музика. Дозалу входять Герда і Кай. 
Герда: Доброго дня, друзі! 
Кай: Привіт, хлопчики та дівчатка! Чи упізнали ви нас? 
Герда: Ми — найкращі у світі друзі, майже як брат і сестра. І наші серця перемогли найлютіший холод лихої чародійки. 
Кай: Ми — герої зимової казки Андерсена. А от якої, відгадайте! 
Учні-глядачі відповідають: «Герда і Кай, герої казки "Снігова королева"». 
Герда: Правильно, малята. Я— Герда, а це — мій названий братик Кай. Як добре, що ви пам'ятаєте наші пригоди. 
Кай: Сьогодні ми завітали до вас, щоб разом зустріти Діда Мороза і Снігуроньку та розважитись на новорічному святі. 
Раптом чути, як вирує віхола. Дозалу входить Снігова Королева. 
Снігова Королева. Гарно, гарно,пречудово 
Ви говорите. Ще б пак! 
Та радіть раніше часу — 
Це, мабуть, недобрий знак. 

Всіх вітати ви зібрались, 
Відзначати рік новий. ~ 
Щось про Снігову Королеву 
Тут не згадували ви. 
Я просебе нагадаю, 
Хуртовину заведу, 
Снігом все позасипаю, 
Людям принесу біду. 
Герда: Ой, та це ж вона, Снігова Королева! Що їй знадобилося на нашому святі? 
Снігова Королева: Я рада, що ви мене упізнали. А на Діда Мороза та Снігуроньку можете вже не чекати. Я викрала чарівний посох Діда Мороза, і тепер вам ніколи не зустрічати Нового року. 

У цей час із-за ялинки визирає СтарийРік. Побачивши СніговуКоролеву, виходить до глядачів.

Старий Рік: 
От і добре. Я не хочу іти! Не хочу і не піду! Ні за що! (Звертається до Снігової Королеви.) А раптом ,Ваша величносте, Дід Мороз та Снігуронька відшукають стежку без чарівного посоха? 
Снігова Королева . Так можуть, але тільки за двох умов. По-перше, якщо діти бу дуть співати, танцювати, відгадувати загадки та веселитися А по-друге, якщо вони будуть дружніми і бодай одного разу візьмуться усі за руки. 
Старий Рік (звертаючись до глядачів): 
От і добре. Хочу вас запевнити, малі, що Новий рік не настане! Розходьтеся по домівках і лягайте спати. Сон — найкращий відпочинок 
Герда: Як би не так! Друзі, хіба ми допустимо, щоб ці лиходії зіпсували нам свято? 
Кай: Ми з Гердою знаємо, як розвіяти чари Снігової Королеви. Але для цього нам потрібно об'єднатися. Ану підніміть руки ті, хто готовий вступити у бій зі Сніговою Королевою .Хто любить допомагати друзям? Учні-глядачі піднімають руки. 
Снігова Королева: 
Снігова Королева переможе всіх. 
Заморозить душу, закружляє сніг. 
Царювати вічно буду на землі, 
Всі ви поклонятись будете мені. 
Потрібно вас усіх зимовими загадками заморозити. 
Старий Рік: Так, так. Вони не відгадають і враз замерзнуть! 
Герда: Загадуй, чаклунко, свої холодні загадки! 
СніговаКоролева загадує загадки, глядачі відгадують їх. 
Кай: От і відгадали ми твої загадки, Королево. І дуже просто! 
Снігова королева. 
Терпіти не можу 

Ні жартів, ні сміху. 
Нащо потривожили мене? 
На потіху? 
Так знайте, не буде цього – заморожу 
І хугою- снігом усе запорошу! 
Узлі, нузлі, тиклі, розь. 
Заспокой і заморозь! 
Тьма нехай погубить світ, 
Сумували щоб сто літ! 
Герда. Друзі, Снігова Королева дуже боїться сміху та веселощів. Давайте покажемо їй, як ми вміємо веселитись. Герда проводять жартівливий конкурс. 
СніговаКоролева: 
Ох, мені спекотно! Я тану... Мої чари безсилі проти дитячої дружби та доброти. 
Ведучий. 
Ми розтопили Ваше холодне серце, Королево. 
Під Новий рік всім вибачати треба, 
Тож Вас прощаємо, холодна Королево! 
Якщо Ви затанцюєте для нас, 
То подобрішаєте й Ви у новорічний час! 

Звучить музика. СніговаКоролева виконує танок. 
До залу заходять ДідМороз та Снігуронька. 
Дід Мороз: 
Я вітаю вас, хороші! 
Їхав лісом крізь порошу, 
Через гори і долини 
Поспішав я на гостину. 
Скільки усмішок навколо! 
Мабуть, це не випадково. 
Рік Новий стрічати час, 
Тож вітаю усіх вас! 
Герда:Добридень, дідусю! А чому ти сам, де ж внучка Снігурочка? Бо до Нового року лишилось зовсім небагато часу? 
Дід Мороз. Та у дорозі зі мною пригода сталася. Виїхав я, як звичайно, не спішив, бо машина в мене хороша, подарунки з собою взяв, адже діти в школі мені дуже подобаються. Хотів їх привітати. Снігуронька, онука моя, теж зі мною поїхала. Їдемо, розмовляємо, бюджет на Новий рік обговорюємо. І раптом, як налетіли…

Кай. Хто? 
Дід Мороз Не знаю, як і сказать по-сучасному. Чи рокери, чи рекетири. Пам’ятаю, вдарили мене по голові. (Обережно торкає голову) . А от, хто, чим і за що – не пам"ятаю. Отямився – подарунків не має, машини не має, Снігурка і та пропала. Я у відчаї, без Снігурки мені не справитись. 

Герда. Не хвилюйся Дідусю . Ми тобі допоможемо. 
Ми разом з Каєм відшукаємо твою Снігурку. 
Кай і Герда ідуть шукати Снігурку. 

Ведучий. Вбралася ялиночка у святкові шати, 
Зустрічати раді ми новорічне свято. 
Заспіваєм разом ми пісню від душі, 
Щоб не згасли вогники, щоб раділи всі! 
З’являється Зима. 
Хоч уже година пізня , 
Я почула вашу пісню. 
Сніг пухнастий стелиться , настає зимовий час. 
Я, зима-хурделиця, прийшла вітати вас. 
Хто любить мій сніжок пухнастий? Узори на вікні? 
Хто любить саней біг стрімкий 
В зимові ясні дні? 

Ведуча. Ми любим , Зимонько, тебе, твій іній і льодок. 
І сніг пухнастий на гілках, санчата і коток. 
Ведучий. Зимонько ти поспіши, нам усім допоможи. 
Зима. Допомогти я вам готова. Що за лихо в ніч святу? 
Ведуча. Та Снігурку в нас украли, а без неї Дід Мороз сумує 
і новорічне свято не настане. 
Зима. Що ж, полину я в ліси, 
У морозні холоди. 
Я Снігурку відшукаю і злодіїв покараю. 
А ви тут веселіться, не сумуйте, 
Грайте і співайте, 
А я скоро повернуся. 
Ведучий. Що робити? Що робити? Який жах! Скоро настане Новий рік, а ні Снігурочки, ні самого Нового року немає! . Знову всі будуть говорити; що ми нічого не організували, не підготували, завалили… А! (Махає рукою) Чорт зна що твориться! (Звучить мелодія.На сцені, з"являється Чорт). 
Чорт .Е-хе-хе… Чорт, звичайно ж, все знає. На те він і Чорт. Дозвольте відрекомендуватися… 
Ведуча. Тебе ще тут не вистачало! Згинь, відв ' яжись! Хай Гидота тебе забере! 
(з"являється Гидотниця) 
Гидотниця.Завсегда! Всенепременно! Обязательно! 
Примем и поддержим милого дружка! 
Привет, Чортушка! How do you do! 
Чорт Дую, дую. І не тільки. І пакості деякі з величезним бажанням роблю.

Ось ми з Бабою Ягою Снігурку викрали , а Дід Мороз без неї свято не проведе, і Новий рік не прийде. 

Виходить Баба Яга. 
Баба-Яга Ну як наш план спрацював? 
Чорт. Як завжди, моя чарівна леді. 
Баба-Яга Тепер я буду королевою балу.Я ж так сьогодні довго наряджалася до тебе милий мій, на рандеву збиралася. 
Ох і втомилася ж я 200 років так не наряжалася. Звичайно роки летять (тримається за бік). 
Чорт. Але ти ж у мене така струнка, весела, симпатична! Ну справжня Снігурка! 
Баба-Яга А ти як справжній Дід Мороз 
Чорт. І ми влаштуєм справжнє Новорічне свято. 
Баба Яга. І пісню заспіваєм, і затанцюєм. 
І в ігри пограєм? 
Звучить мелодія, з"являється Снігурка з нею Кай і Герда , Зима. 
Баба Яга. "Цього не може бути!" (Тримається за серце) "Моє серце не витрамає цього, я зараз помру" (Падає). 

Снігурка 
Я-Снігурка, любі діти! 
Рада світу, як і ви. 
Я люблю мороз і вітер, 
І замети снігові, і зі мною всі звірята. 
Люблять гратися в ліску, 
Вмію я пісень співати 

І ковзатись на льоду. 
З Новим роком всіх вітаю! 
Всім бажаю щастя й долі, 
Гарних успіхів у школі. 
Щоб були ви всі красиві, 
І здорові , і щасливі. 

Д ід Мороз 
Вже й Снігурку відшукали 
Радісно всім знову стало. 
Тож біля нашої ялинки 
Будем разом танцювати, 
Веселитись, жартувати. 
І у веселі ігри грати. 
Чорт. Все, тепер я зрозумів 
І не треба зайвих слів 
Тож візьміть мене на свято – 
Гарних діток тут багато. 
Я не буду рекетиром, 
А займуся добрим ділом – 
Буду вам допомагати- 
Діток всіх розвеселяти 
Баба-Яга І я вмію доброю бути 
І злі наміри забути. 
Гидотниця. Тепер я знаю, що добро 
Переможе завжди зло. 
Дід Мороз Що із ними нам робити? 
На мотузку посадити? 
Чорт, Баба-Яга, Гидотниця: Ой пробачте, ой простіть( падають на коліна ) 
Дід Мороз Ну, що пробачимо їх? 
Всі Пробачимо! 
Снігурка 
Дідусю! Треба їх пробачити, адже сьогодні – незвичайне свято. 
Новий Рік! 

Дід Мороз 
Добре, я не ображаюсь 
І провину пробачаю. 
Зима. Що ж, тепер я можу сміло повертатися до діла. 
А , ви , друзі, не сумуйте – 
І співайте і танцюйте, 
Бо мені вже час прощатись і на Північ повертатись. 

Звучить мелодія. Заходять Сніжки 
Сніжка 1. Сестричко , ти тільки поглянь, яка навколо краса! А що це за довгоногі, на нас схожі! (розглядає). 
Сніжка 2. Зараз у комп'ютер загляну. А-а-а! Ми потрапили до Землян. Вважай, нам повезло. Земляни - істоти не агресивні, а навпаки, дуже симпатичні. 
Ведуча. А ви, хто такі? 
Разом. Ми Марсіянські Білі Сніжки! 
Сніжка 1. А ти , що за дівча, таке самісіньке, як я? 
Ведуча. Аж зніяковіла трішки, як побачила я вас. 
З Новим Роком, Білі Сніжки! 
З гарним святом, в добрий час! 
Сніжка 2. А що таке свято? Його їдять? 
Ведучий. На святі всі веселяться, співають, танцюють, а на Новорічному 
святі ласощі від Діда Мороза отримують. 
Сніжка 1. А на Марсі у нас теж є свята. Так - так??? 
Сніжка 2. Помовчи, лишнього не кажи. Вона - моя молодша сестра, недотепа така... 
Ведуча. Сніжки ! А у вас на Марсі марсіянки уміють грати? 
Сніжка 1. А як же, тільки свято давай! В які хочеш ігри, в такі і грай. 
Сніжки 2. Да? А наприклад, яка ж гра 
Сніжка 1. Яка? Яка? Марсіянська снігова. 
Сказала ж: не розпускай язика! Можеш земним вірусом захворіти. Називається склероз язика! 
Сніжка 2. Ой! 
Сніжка 1. Давай краще попросимо землян, щоб нам затанцювали! 
Танець 
Ведучий. Сніжки, а де це ви поділися, чому нас покинули? 
Сніжки . А ми, а ми, а ми... 
Сніжка 1. Ми Марсіянку ходили шукати. 
Ведучий. А хто це така? 
Сніжка 2. Зелена, струнка, яскрава така! 
Ведуча. Та це ж ялинка найяскравіша, застигла у чеканні, 
її Мороз на свято привіз нам на світанні. 
Сніжка 1. Яскрава? Я б цього не сказала! Дощики на ній блищать, а от зіроньки не горять. 
А ми заспіваємо, вона і стане яскравою. 
Пісня. 

Звучить східна мелодія. Заходить Аладдін. 
Аладдін
Куди я потрапив? 
І що це за свято? 

Кругом так красиво, 
Людей скрізь багато... 

І дерево дивне 
Горить на весь зал... 
Ведуча. 
Привіт, Аладдін! 
Ти потрапив на бал! 
Ведуча. 
На бал новорічний, 
Це свято чарівне, 
Ялинкою зветься 
Це дерево дивне. 
Ведуча. 
А ти маєш лампу 
І вірного джина, 
Ми просим тебе — 
Подаруй для нас диво! (Аладдін тре лампу. ) Танець 
Дід Мороз 

Тим, хто з нами танцював, 
Грав та весело співав, 
Ми даруємо Новий 
Рік, чудовий, чарівний! 
Снігурка. 
Стривайте! Ледве не забули — ми ж маємо Старій Рік провести, щоб він не ображався на нас. 
СтарийРік: Не піду! Не хочу! 
Снігуронька: 
Давайте, друзі, пригадаємо, що доброго подарував нам рік, що минає. 

Снігуронька звертається із цим запитанням до глядачів. Кожен має пригадати, що доброго сталося протягом року (побував у цікавій подорожі, добре закінчив навчальний рік, знайшов нового друга чи подругу та інше). 
Старий Рік: 
Як добре, що усі пам'ятають мої добрі справи. Виявляється, я чимало дітлахів зробив щасливими. Але що буде потім, якщо я залишуся? (Розгублено.) Час зупиниться. Ніхто більше не потоваришує, не підросте, ніхто не народиться більше... Ті, хто самотні, так і залишаться самотніми, а щасливі вже не будуть щасливими. Годинник цокає — життя продовжується. У малечі стільки нових бажань, мрій, сподівань. (Рішуче.) Ні! Я не дозволю часу зупинитися. Поступлюся року Новому! Давайте, друзі, зустрічати мого молодшого братця. 

Старий рік стоїть в залі . Під музику виходить Новий рік. 
Я тут, я Рік Новий.

 Я ще малий, але зростати буду. 
Я щастя радісних надій 
Приніс всім добрим людям. 
Так греми , веселе свято, 

Вийся масок дружний рій 
Йду слідом за старшим братом, 
Я рік маленький, Рік Новий!!! 
Старий рік. 
Прощаймося, друзі із роком старим, 
Давайте вітатися з роком Новим. 
Хай в році старім залишається зло. 
Новий подарує тільки добро! 
Снігурка. 
З нами весь народ стрічає 
Щасливе свято – Новий рік. 
І ми сьогодні вам бажаєм 
Ще краще жити ніж торік. 
Дід Мороз. 
Дід Мороз, усім вам милий, 
Вам бажає щастя й сили. 
Щоб здорові ви росли, 
Добрі й чесні всі були! 
Щоб раділи вдома вами 
Ваші рідні тато й мама! 
Снігурка. 
Хай щастить вам, діти, всюди, 
Хай ростуть з вас гарні люди. 
Хай щастить усім нівроку 
В кожен день нового року! 
Дід Мороз. 
Зоставайтеся здорові, 
Далі нам рушати час. 
Через рік обов"язково 
В гості прийдемо до вас! 
Всі (разом). З Новим роком! 

СЦЕНАРІЙ

До свята Святого Миколая 

 На сцену виходить україночка та козачок

Україночка:

За горами, за лісами

Їдуть-їдуть дивні сани,

І викрешують копита,

Сріблом сонячним підбиті,

В зоряній височині

Метеори вогняні.

Миколай мандрує світом.

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є.

Не забуде він нікого:

Ні хорошого, ні злого.

Миколай з небес весь час

Бачить кожного із нас.

Разом з нами він радіє,

І дарує нам надію.

Він всіх вас чудово знає.

Зустрічайте Миколая!

               Під музику вибігають зірочки і ангелята. Танцюють на задньому плані

Козачок:

А вечір малює сьогодні

Талантом таким неземним,

Що в кольоровому дзвоні

Життя виглядає новим.

Я теж у небесному стані:

Душа, мов біленький папір.

Складаю своїми словами

Листа під мелодію зір.

Складаю листа. І дивлюся

На власні думки і слова.

Складаю листа. І молюся,

Як вміє дитина мала.

Святий Миколаю, будь ласка,

Зроби подарунок мені —

Щоб віра ніколи не згасла

Поміж людьми і в біді.

Святий Миколаю, я знаю:

Ти бачиш усіх і мене,

Уклінно Тобі посилаю

Дитяче прохання земне:

Хай люди живуть у вірі і правді,

І пам'ятають вічно про те —

Тільки тоді ближні любляться справді;

Коли хтось до когось із Богом іде.

Сцена сестричок

 Маруся:

Мартусю, сестричко, послухай

Сьогодні наснилось мені,

Ангелики в небі на хмарках,

Дарунки несли дітворі.

А зіроньки їм помагали,

Яскраво світили вони,

Щоби Миколай і ангели

До діточок чемних прийшли.

Мартуся:

Тобі це насправді наснилось?

До столу хутчіше ходи,

І ми до Святого напишем,

Щоб і нам подарунки були.

У мене бажань є багато,

Все краще я хочу собі,

Неси Миколайко дарунки,

Хай бачать і заздрять усі.

Маруся:

Ну Мартусю, ти подумай,

Чи потрібно це тобі,

Чи піде воно на користь

У духовному житті.

Може хтось є поруч тебе

У потребі, чи біді,

І йому потрібно більше

Допомоги ніж тобі.

Мартуся:

Ти роби собі що хочеш,

Та мене ти не повчай,

Йди проси собі дарунків,

І мені не заважай.

«О, мій отче Миколаю,

Прошу те, чого бажаю,

Плеєр мій вже застарілий,

Флешку хочу і мобілу,

А ще – джинси найкрутіші,

Куртку, светер – наймодніші!

Прошу ще щось солоденьке,

Кіндер, мілку, щоб смачненьке.

Я тебе дуже чекаю,

Подаруночків бажаю!»

Маруся:

Боже –Отче, я прохаю,

За провини жаль я маю,

Якщо кривду десь вчинила,

Прошу вибачення щиро.

Святий отче Миколаю,

Прошу, я тебе, благаю,

Мою хату не минай.

Завітай до нас в ту днину,

Ми чекаємо гостинно.

Подарунків не прохаю,

Бо, що треба, я все маю.

Прошу лиш здоров’я мамі,

Таткові роботу дай.

Помагай мені в навчанні,

Про сестру не забувай.

І якщо тобі не складно,

І в нас в хаті, Ти будеш,

Солодощі дуже любим,

Може ти нам принесеш.

Мартуся:

Скільки будеш ти молитись?

Он вже зірочки зійшли,

Як побачать що не спиш ти,

Подарунків не буде.

                  Лунає пісня «Ти сьогодні скорше спать лягай»

                 Дівчатка сховалися. На перший план виходять зірочки.

Зірочка 1:

Грудень місять вже гуляє,

Холодам пора вже буть,

І мороз зимі гукає:

- Запрягай вітрів у путь.

Зірочка 2:

Вітри швидко підхопили,

Хмару з снігом, холоди.

Над землею пролетіли,

Сніг припав, нема води.

Зірочка 3:

На віконечках малюнки,

Скоро Миколай прийде,

Дітям принесе дарунки,

Під подушку покладе.

Зірочка 2:

Цієї ночі як ніколи

Радіє ліс, радіє поле,

На Небі музика весела,

Радіють всі міста і села.

Зірочка 1:

Це ж Миколая нині свято,

Роботи в нього пребагато,

Прийти до кожної хатини,

Із подарунком для дитини

Зірочка 3:

А в небі ангели працюють,

Навантажують санчата,

І Святому віз лаштують,

Щоб зраділи всі малята.

На сцену виходять ангелики

 Ангелик 1:

Я роблю смачні цукерки,

Шоколадом покриваю,

У яскравою обгортку,

Їх старанно загортаю.

Ангелик 2:

Райські яблука збираю,

Стиглі, дуже соковиті,

Їх у кошики складаю,

Поласують добрі діти.

Ангелик 1:

Пензлі в фарби обмокаю,

Іграшки я розмалюю,

Передам їх Миколаю,

Нехай дітям подарує.

Ангел 2:

Кожного року святий Миколай,

Іде в кожну хату,

Іде в кожен край,

Його всі чекають у кожній хатині,

Несе Він дарунки кожній дитині.

Зірочка 3:

Всі чекають Миколая,

Всі на світі, кожен край,

Зірочка 2:

Та не кожен, мабуть, знає,

Хто ж то, добрий Миколай?

Ангел:

Жив колись давно на світі

В Малій Азії юнак...

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив.

 Став єпископом всезнаним

Миколай, і чесно жив,

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.

Запитав Господь: "Що хочеш

За свої заслуги ти?"

Хочу, Господи, я хочу

Раз у рік на землю йти.

Завітати в кожну хату,

Всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати

Подарунки за любов.

 І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає.

Миколай мандрує світом –

Подарунки роздає!

Він за них не хоче плати,

Лиш - як то велить Господь –

Батька, матір шанувати,

Рідну Церкву і народ!

 У грудневу ніч, таємну,

Миколай на землю йде,

Він розносить подарунки,

Під подушки їх кладе.

 Чемним дітям дістаються,

Подаруночки смачні,

А нечемним, щоб ви знали,

Замість ласощів – різки.

 А ти Зірочко-Зірнице,

Не барися, поспіши,

Ти роботу маєш пильну,

Тож яскравенько світи.

Зірочка 1:

Так, я радо помагаю,

Зроку в рік з Святим іду,

Діток чемних я шукаю,

На домівки їх лечу.

 Сподіваюся, надіюсь,

Що зустріну діток знов,

Тих що були завжди чемні,

Й тих, що стали добрі знов.

Ангел :

Ми поглянемо у книги,

Там записано усе,

Зачекай наша Зірнице,

Треба звірити це все.

Цілий рік ми пильнували,

За дітьми спостерігали,

Тож до них скоріш лети,

Миколаю шлях вкажи.

На перший план виходять сестрички

Маруся:

Чому ти ляльку мою взяла

І в мене навіть не спитала?

Мартуся:

Утебе ляльки красивіші,

Великі, гарні і модніші,

А в мене лиш мякі забавки,

Тому я взяла твої ляльки.

Маруся:

То треба було попрохати,

І я тобі могла б їх дати,

Бери Мартусю мою ляльку,

А я візьму твою забавку.

Сцена завмирає. Мартуся стоїть спиною ображена. 

 З'являється Антипко. 

Антипко :

До вас примчав я аж із пекла,

у вас - зима, в нас - хата тепла,

У вас - мороз за хвіст щипа,

І снігу в очі насипа,

Не дивиться, що я тут гість,

морозить, студить, як на злість

Я без шапки, без кожуха,

відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати,

поки влізу десь до хати,

Де живуть погані діти,

треба ж кості розігріти!

Ух, ух, ух, ух.... Замерзає в мене дух!

Не поможе тут і плач -

Грійся, чортику, та й скач!

Ой, я чую суперечку,

Дві сестрички, крики там,

Хтось нечемний, відчуваю,

Йду, поможу дітлахам.

Антипко ховається збоку і підказує Мартусі, що говорити

Антипко:

Ти краща за усіх дітей,

Сестру не слухай, хай йде геть,

Бо, Миколай, лише тобі,

Несе дарунки неземні.

Мартуся:

Я краща за усіх дітей,

І Миколай, лише мені,

Несе дарунки неземні.

Я в Миколая попрохаю,

Найкраще Він позалишає.

А ти Марусю йди собі,

Забавки не віддам свої!!!

Маруся:

Мартусю, прошу, схаменись,

До Бога щиро помолись,

Бо Миколай спішить до того,

Хто добрий й любить всіх довкола.

Антипко:

Чого вона тебе повчає?

Завжди тебе перебиває?

Ану на неї покричи,

Позлися трошки, побурчи!

Мартуся:

Чи ти скінчиш колись повчати,

Чи можеш трохи помовчати?

Нестерпно слухати тебе…

Маруся:

Мартусю, що з тобою стало?

Ти звідки злість таку дістала?

Куди поділась доброта,

І ніжність й лагідність твоя?

Антипко:

Свого добився, ха-ха-ха!

І ця дитина вже моя.

Різки для них лежать на купі,

Криві, тонкі, сухі і грубі.

Ці діти слухають мене,

То ж Миколай їх омине.

Вони затяті розбишаки,

Крикливі, злісні забіяки,

Вони молитись забувають,

І ближніх завжди ображають.

Батьки щось просять їх – бурчать,

Ще можуть їм і набрехать.

Я тих дітей у списку маю,

До них Святого не впускаю.

Маруся:

Ах, невже тобі Мартусю,

Щось антипко шепотить,

Сестро, ти його не слухай…

- В кого ж помочі просить?

О, наш Ангелику Божий,

Прошу, ти до нас прийди,

Порятуй мою сестричку,

І Антипка прожени.

Ангел 1:

Мир і спокій дому цьому,

Тут немає місця злому.

Забирайсь, Антипко, з хати

Дітей досить спокушати!

А ти Мартусю, злу не піддавайся,

І до Антипка ти не прислухайся,

Лише молися щиро ти до Бога,

Бо це в житті правдива є дорога.

(одягає на шию вервичку)

Мартуся:

Ой мені аж легше стало

Злості ніби не бувало

Сестро, ти мені прости,

Ось забавки, на, бери.  (Обнімаються)

О, мій отче Миколаю,

Прошу, жаль я щирий маю,

Подарунків не чекаю,

Лиш прийди, тебе благаю.

Ангелик1:

Ось так, діти, треба жити,

Щиро серцем всіх любити,

Ангелик2:

Сіяти в серця добро,

Відганяти всяке зло.

Ангелик1:

А тепер ідіть вже спати,

В снах святого зустрічати.

Ангел :

Миколай мене послав,

Щоб по світі я літав

І про кожную дитину

Склав йому свою картину.

Діти є, що гарно жили,

Шанували всіх, любили,

Щиро Богові молились

І з батьками не сварились.

В Церкву завжди поспішали,

В Бога ласки все прохали.

Всі уроки добре вчили,

З дітками у мирі жили,

Поруч із дітьми такими

Було добре, гарно, мило.

Ангелик 1: 

Та були й такі малята,

Що прогнали нас із хати.

Ми на вушко їм шептали,

Вони ж криком все кричали,

Гнівались на батька й неньку,

Не молилися раненько,

Як до Церкви йти прохали,

Зразу стомлені ставали.

Школу часто пропускали,

Вчить уроки забували.

Дітям прикрощі робили,

Насміхались і ганьбили.

Від дітей таких втікаю,

Бо Господь таких не знає.

Ангелик2:

Дітоньки, я вас прохаю,

До любові закликаю,

 Щоб ангелик, даний Богом,

Помагав у всіх тривогах.

 З ним не страшно в світі жити,

Бо він Бога вчить любити.

 Он, дивися, покотилась

В небі зіронька ясна,

 Перед нами зупинилась.

Що то значить? Хто вона?

Це є Зірка – Зоряниця,

Миколая помічниця,

Антипко

Треба вже її схопити,

І до діток не пустити.

З'являється Зірочка і засліплює очі Антипку 

Антипко : 

Скрізь тепер хороші діти.

Де ж мені різки подіти?

Зірочка 3: 

Ти одну собі бери,

Інші дай таким, як ти.

Антипко: 

Чуєш, Зірко препогана,

Не введеш мене в оману,

Досить сяйво розсипати

Та у справі заважати.

Ти Святому Миколаю

Сяйвом дуже помагаєш: .

Снігом притрушу тебе,

Зразу сяйво пропаде.

Антипко вкриває зірочку простирадлом і тікає зі сміхом. Заходять 

зірочки. 

Зірочка 2: 

Де ж ти, сестро, подівалась?

Ти так мило посміхалась,

Сяйвом всіх нас обсипала

І тепло нам дарувала.

Зірочка 3 :

Як же Миколай Святий

Знайде стежку до дітей?

Зірочка 2:

Люба ти моя сестричко,

Лиш послухай, тут хтось плаче,

А неподалік по снігу,

Той лихий Антипко скаче.

Ангелик 1:

Та це ж Зіронька-Зірниця,

Що шлях освітляє,

Це її антипко злий,

В полоні тримає.

Ангелик 2:

Ми повинні поспішити

Їй на допомогу,

Бо без неї Миколайко

Не знайде дорогу.

Ангелик 1:

Гей Вітри ви сильні й дужі,

Поспішіть в потребі,

Звільність Зіроньку-Зірницю,

Щоб світила в небі.

Зірочка 1:

Любий отче Миколаю,

В цю хатинку завітай,

Ці дівчатка чемні дуже,

Подарунки їм віддай.

Козачок з україночкою: 

Святий та добрий Миколаю,

На тебе ждемо вже давно,

Що даш Ти нам — ми ще не знаєм,

Та просимо Тебе одно:

Ти нашим родичам дай сили,

Щоб виховати нас могли,

Від Бога втіхи дочекали,

Коли зростуть їх діточки.

Усьому нашому народу

Дай добру волю й много літ,

Щоб пісня — слава України,

Полинула на цілий світ.

Пісня « О, хто, хто Миколая любить»

Під час пісні виходить до дітей Святий Миколай 

Святий Миколай: 

Діточки любі, кохані, хороші,

Я йшов до вас довго крізь сніг та порошу,

Долав ліси й гори, далі дивні

І радісно знати сьогодні мені,

Що ви з нетерпінням на мене чекали,

Вірші учили і пісні співали.

Я хочу, щоб свято це було завжди:

Ні суму, ні сліз ви не знали й біди,

Щоб сонце і зорі ваш.шлях устеляли,

Щоб мами й татусі про вас піклувались.

Повірте у казку, надію плекайте,

Любов у сердечках завжди зберігайте.

У світі багато залежить від вас.

1 збудуться мрії, коли прийде час.

1

Ти сьогодні скорше спать лягай,

Бо прийде у гості Миколай.

Бачиш, перша зіронька горить -

То вже Миколай до нас спішить.

 Приспів:

Миколай, Миколай!

До нас в гості завітай!    2 рази.

2

 В нього коні білі, наче сніг,

Борода сивенька, аж до ніг.

У сріблясті саночки сіда

І за вітром в’ється борода

             Приспів.

3

Миколай про діток знає все,

Подарунки кожному несе.

Має для дитячих подушок

Подарунків повно, аж мішок.

Приспів

Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколай,
Ой, глянь, глянь на Вкраїну рідну,
Ой, глянь, глянь на змучену, бідну.
Ми тебе, всі люди, молим:
Проси в Бога ти їй долі,
Миколаю!
Ой, проси долі для Вкраїни,
Ой, нехай встане із руїни,
Долю-щастя хай вітає,
В славі й волі хай засяє,
Миколаю.

Свято до дня вчителя : «Золота двійка»

 Шоу-програма вручення щорічної недержавної премії «Золота двійка»

В.1:Доброго дня, дорогі вчителі, гості та діти!

В.2:Сьогодні чудовий день, прекрасне свято-найрозумніших людей на світі.

В.1:Зі святом, дорогі наші!

В.2:З Днем працівника освіти!

В.1:Ми раді вітати вас на церемонії вручення недержавної премії «Золота двійка».

В.2:За що?

В.1:За досягнення в науці і техніці, освіті і вихованні.

В.2:Вау, я теж хочу1

В.1:Одного «хочу» замало. Спочатку сама вивчись, потім ночами не поспи, переживи парочку нервових зривів...

В.2:Ні! Це не для мене. Краще я буду ведучою.

В.1:І так, церемонію нагородження можна вважати відкритою.

Звучать фанфари.

В.2:З чого почнемо?

В.1:Думаю, почнемо з головних. В номінації «Мені зверху видно все, ти так і знай!» нагороду отримує директор школи Легка В.А.

В.2:А А премію приїхав вручити сам Папа Римський!

На сцені з’являються папа римський і перекладач(9 клас)
Папа Римський : Буенос діас, міо амігос !
Перекладач : Доброго дня, шановні пані та панове !
Папа Римський : Бон джорно, мучачос !
Перекладач : Здоровенькі були !
Папа Римський : Міо псевдонімо ест Падре Рома.
Перекладач : Мене кличуть Папа Римський.

Папа Римський:Міо пріготовімо ля промовімо.

Перекладач:Я приготував для вас промову.
Папа Римьский : Аморе професоре...
Перекладач : Дорогі вчителі !.
Папа Римський : Мама мія !
Перекладач : Шановна пані директор !
Папа Римський : Салюто ваша портрето !
Перекладач : Вітаю Вас ...
Папа Римський : Міо кретіно фанато Віталій Кличко !
Перекладач : Я безумно люблю Україну !
Папа Римський : Беліссімо поздоровіссімо з карнавало де педагого.
Перекладач : Я дуже хочу поздоровити всіх учителів з їхнім святом !
Папа Римський : Карнавало вестивао ля фініта !
Перекладач : На жаль, канікули закінчились.
Папа Римський : Бандіто, садисто, барбосо, терористо, кам бек універрситето !
Перекладач : І всі учні знову повернулись у школу.
Папа Римський : Кошмаро на уроко, бедламо на перерво...
Перекладач : Щоб знову взяти участь у н вчальному процесі.
Папа Римський : Професоро – мазохісто....
Перекладач : Закохані у свою роботу викладачі ....
Папа Римський : Арбайтен, Папа Карло.
Перекладач : Із радістю їм у цьому допомагають.
Папа Римський : Запрето проблема целлюліто ...
Перекладач : Бажаю вам зберігати молодість і стрункість.
Папа Римський : Гривня баксо міліоно....
Перекладач : Підвищення заробітної плати.
Папа Римський : Прогібанто перед ля адміністранто.
Перекладач : Мати добру репутацію в начальства.
Папа Римський : Канікуляро беспредєло !
Перекладач : Збільшення канікул.
Папа Римський : фініта ля комедія.
Перекладач : якнайшвидшого закінчення навчального року.
Папа Римський : Аморе Казанова.
Перекладач : Щастя в особистому житті.

Папа Римський:Беліссімо міо амігос!

Перекладач:До нових зустрічей.

В.1:І так... ми продовжуємо нашу церемонію. В номінації «                                            » перемагає наш завуч, вона ж вчитель української мови, вона ж лікар-реаніматор школи Сємідєтна А. О.

В.2:А привітати переможця запрошуємо учнів      класу.

В.1:А тепер наступна категорія.

В.2:В номінації «Я русский выучила только потому, что мне иностранный не дался» перемагає вчитель російської мові та світової літератури Качур В. В.

В.1: А привітати переможця запрошуємо учнів      класу.

В.2:А як ти думаєш, шо буде, якщо до гідрокарбонату додати тринітротолуол, пропустити через все це електричний струм і прослідкуати за фотонними потоками?

В.1:О, по-моєму, час викликати спеціалістів1

В.2:Так, та маєш рацію,спеціалісти нам не завадять. В номінації «Філософський камінь-це не наша область» перемагають:

-вчитель хімії Стрюкова О. М.

-вчитель фізики Артем’єва Л.С.

В.1: А привітати переможця запрошуємо учнів      класу.

В.2:Про що ти мене хотіла запитати?

В.1:Ти у математиці добре тямиш?

В.2:Ну...Та якось так...

В.1:А то мені цікава теорема попалася.

В.2:Я думаю, на цьому розумієтьтя переможець в номінації «Сім раз відріж, один раз відмірь» вчитель математики Вільшанкова В.Ю.Ну, давай свою теорему.

В.1:»Треба довести, що крокодил бульше довгий, ніж зелений.

(доведення:крокодил довгий і зверху і знизу, а зелений тільки зверху).

В.2:В номінації «Глобус року» перемагає вчитель географії Пацан О. М.

В.1: А привітати переможця запрошуємо учнів      класу.

В.2:Лэдіс енд джентельменз! Май нейм із ...
Ні! Краще не так! 
Гітлер капут! іх бін партизанен...
Ні! Краще не так! 
Мадам, місье! Комсі комса ... 
В.1:Ні, краще я запрошу наступного переможця в номінації «We are the champions, my friends!» Ненахову В.В.

В.2:Ти знаєш, я хочу пошити собі вишиванку, але руки ростуть не звідти, звідки треба.

В.1:Щож, це не проблема. Давай запросимо переможця в номінації «Руки ростуть звідти, звідки треба» Савченко І.Й. Вона допоможе тобі вирішити цю проблему.

В.2: А привітати переможця запрошуємо учнів      класу.

В.1:А тепер в номінації «Вміння швидко накивати п’ятами» нагороджується вчитель фізичної культури Бондаренко В.В.

В.2:Премію вручає чемпіон чогось там , призер ще десь, мастер спорту по бігу на місці власник золотої «Не дали»ні в одному виді спорту Рябець Є.

В.1:В номінації «Ето вам не тили-тили» перемагає вчитель музичного мистецтва Ярошенко В.І.

В.2:А привітати переможця запрошуємо учнів          класу.

В.1:В номінації «                                                                   

 « перемагає вчитель історіі Плащевська Н.В.

В.2:А для привітання запрошуються учні           класу.

В.1:Ой, щось співати хочеться...

В.2:А танцювати тобі не хочеться?!

В.1:Нііі.Я танці не люблю...

В.2:А наші наступні номінанти і співають, і танцюють, і малюють, і вчать та щей виховують!

В.1:Ой, які вони молодці! Тож давай вручимо їм премію.

В.2:в номінації «Нас мало, но мы в тельняжках» перемагають вчителі молодших класів Зубарєва О.М., Тертиця О.О., Макарова Н.Ю. та Мерещенко Г.О.

В.1: Право привітати надається учням    класу.

В.2:В номінації «Гіперактивна особистість» перемагає психолог нашої школи Журавльова А.М.

В.1:А привітати переможця запрошуємо пацієнта психіатричої лікарні-Наполеона Федеровича Пушкіна.

На сцену виходить хворий.

Хворий:Добрий день, дорогі колеги! Так,так, не дтвуйтеся. Колись я , як всі ви поєднував дві посади. Але наступив момент, коли я почав плутати вчителів з дітьми. Вимагав від учнів проводити відкриті уроки, викликав батьків вчителів в школу та ставив їм двійки за виконання методичних розробок. Вам же я бажаю не втратити глузд в цьому божевільному світі, з дітьми та їх батьками, з кішкіми та собаками... Ой, про що це я? Загалом, зі святом! Дякую вам прекрасна Жозефіна, ой, велична Жанна Дарк, тобто вельмишановна Анастасія Михайлівна.

В.2:А ще ми  хочемо привітати всіх працівників нашої школи:Ніна Василівна, Наталія Іванівна, Оксана Анатоліівна, Віра Зінов»євна, Наталія Володимирівна, Михайло Феодосович, Євгенія Сергіївна.

В.1:А зараз з великою повагою, вдячністю та любов»ю ми хочемо звернутися до ветеранів педагогічної праці нашої школи. Вам, нашим любим, ми присвячуємо вірш.

Дорогі вчителі!

Скільки сонячних літ

Ви вели нас до храму науки!

Дорогі вчителі,

Шлем земний вам уклін

І цілуєм святі ваша руки.

Дорогі  вителі!

До небес від Землі

Ви уміли серця піднімати!

Дорогі вчителі!

Шлем земний вам уклін

І бажаєм щасливого свята!

Дорогі вчителі!

На пташинім крилі

Ви несли нас у казку крізь будень!

Дорогі вчителі,

Шлем земний вам уклін

І безмежно, довірлтво любим!

В.2:А на завершення наші випускники хочуть привітати всіх вчителів, які сіяли їм зерна науки протягом 9-ти років.

Виходить 9 клас:

Учень 1 : Вони такі, як і ми, тільки за плечима – трошки більше забутої радості.
Учень 2 : Одного разу вони обовязково зрозуміють, що кращих за нас немає.
Учень 3 : У них є принципи.
Учениця 4 : Вони розумні і вміють не знаходити шпаргалки.
Учениця 1 : Вони віддають нам свої найцікавіші книги.
Учень 2 : Вони відгадують наші мрії.
Учениця 3 : Вони знають і навіть можуть пояснити, що будь-яка людина добра.
Учень 4 : Вони прощають нас навіть тоді, коли ми не прощаємо.
Учень 1 : Коли вони кажуть : «Я вас люблю», здається, що ми справді існуємо.
Учениця 2 : Вони ховають очі, коли не можуть з нами залишатися.
Учень 3 : Вони думають, що є речі, яких ми ніколи не зрозуміємо, і саме тому ми все розуміємо.
Учениця 4 : Вони кладуть нам руки на плечі.
Учень 1 : Вони з маніакальною наполегливістю прагнуть все робити замість нас, хоча уже давно не розуміють навіщо.
Учениця 2 : У них з очей течуть сльози, коли дме вітер.
Учень 3 : Вони хочуть мати наші фотографії.
Учень 4 : Вони памятають про нас зовсім не те, що ми - про себе.
Учениця 1 : Вони мовчать, коли ми говоримо нісенітниці. Хоча, коли ми говоримо щось розумне, вони теж мовчать.
Учениця 2 : Вони краще за нас знають : рано чи пізно, навіть з інших планет ми обовязково до них повернемося.
Учениця 3 : Вони не помісчають наших підфарбованих губ.
Учень 4 : Вони роблять вигляд, що їм подобається свято « Першого дзвоника».
Учень 1 : Вони думають не тільки про школу.
Учениця 2 : У глибині душі вони вміють прогулювати уроки.
Учень 3 : Вони відрізняють Мадонну від Марадони.
Учениця 4 : Вони запросто можуть признатися собі в тому, що єдина мета в їхньому житті – навчати нас.
Учениця 1 : Вони розповідають нам казки.
Учениця 2 : Вони думають , що нашідомашні завдання бувають складними тільки тоді, коли вони поруч.
Учень 3 : Вони не хочуть бути подібними на нас, а ми на них – хочемо.
Учень 4 : Вони слухають коли ми кажемо їм : «Послухайте!»
Учень 1 : Вони мовчать, коли ми кричимо.
Учениця 2 : Коли ми йдемо, вони залишаються.
Учень 3 : Коли ми згадуємо минуле, ми думаємо про них.
Учениця 4 : Вони роблять усе, щоб ми ними гордилися.
Разом : Вони хороші – наші вчителі.